ЗМІ про освіту сьогодення
Урок майбутнього: цікаво, якісно, доступно
Інна Ковалів, Урядовий кур’єр, 24.12.2015
У школі дитина не лише здобуватиме знання, а й всебічно розвиватиметься.
Урок у школі за, так би мовити, традиційним рецептом давно вимагає змін. Адже сучасних дітей, котрі ледь не з пелюшок розуміються на будь-яких гаджетах й у трирічному віці знають усі планети Сонячної системи, за шкільною лавою важко зацікавити монотонним переказуванням підручника. І якщо прогресивні вчителі самотужки розробляють нові методики та під час власних уроків намагаютьсяцікаво подати шкільний матеріал, більшість педагогів, на жаль, застрягла в минулому столітті.
Істотного вдосконалення потребують не лише навчальні програми, шкільні підручники, методи викладання, а й організація роботи самої школи. Щоб якісно і швидко її реформувати, освітяни переймають успішний досвід країн Євросоюзу, зокрема польських колег.
Ні зазубрюванню!
Упродовж цього року Міністерство освіти і науки започаткувало чимало важливих зрушень у системі середньої освіти, ще більше позитивних змін попереду. Зокрема вперше відбувся прозорий електронний конкурс підручників, скасовано 1600 показників галузевої звітної документації, спрощено процедуру атестації шкіл, дитсадків та позашкільних закладів. В Україні триває непроста оптимізація шкільної мережі.
Українські школярі вже з початку навчального року теж відчули зміни: профільне відомство спростило шкільні програми для 1—4 та 5—9 класів. Вочевидь, тепер занадто перевантажений матеріал у підручниках учителі повинні подавати у доступнішій для учнів формі. Втім, далеко не всі педагоги поспішають щось змінювати, досі змушуючи школярів зазубрювати незрозумілі речення цілими параграфами.
«У нас дві такі вчительки — з історії України та економічної географії, — ділиться з «УК» киянка Марина Кохан. — Обидві розпочинають урок із того, що учні біля дошки напам’ять повинні розказати заданий параграф із підручника. А те, що діти взагалі не розуміють суті зазубрених речень, нікого не хвилює».
Тож система середньої освіти давно повинна відійти від радянських шаблонів, зламати колишні стереотипи та надавати кожній дитині якісно нову освіту, яка всебічно розвивала б індивідуальність. «В освіті потрібно орієнтуватися на майбутнє, а не на минуле, — переконує заступник міністра освіти і науки Олег Дерев’янко. — Маємо змінити акценти під час навчання у школі: не просто виховувати розумних людей, а навчити дитину усвідомлювати свої цінності, вміти адаптуватися до певних обставин. Освіта має бути не просто формальним процесом, а справжнім соціальним ліфтом, коли людина усвідомлює, що знання допомагатимуть їй у житті реалізовувати свої можливості. Так, з дитинства треба закладати чотири грамотності майбутнього: фінансову, цифрову, громадянську та глобальну».
За словами Олега Валерійовича, молоді у XXI столітті важливо не лише здобути освіту, а й уміти орієнтуватися в різних суспільних процесах, критично й творчо мислити, вміти спілкуватися, доносити свою думку до різних аудиторій. Тому у школі слід застосовувати різноманітні форми навчання. Щоб допомогти українським учителям іти в ногу з часом та застосовувати у роботі сучасні методики, технічні засоби, Міносвіти трансформувало колишній Інститут інноваційних технологій в Інститут модернізації змісту освіти.
— Ми повинні виписати критерії для сучасного вчителя і пояснити йому його нову роль, — розповідає директор Інституту модернізації змісту освіти Наталя Вяткіна. — Тож активно займаємося підготовкою вчителів, зміною форм подачі шкільного матеріалу. Педагогам нині потрібно все охопити і всього навчитися. Адже в центрі освітнього процесу має бути дитина. Другий компонент — учитель із сучасними навичками, прогресивним баченням. Щоб допомогти педагогам, ми проводимо курси і тренінги з цифрової грамотності та інших новітніх технологій. Розробляємо шкільні програми, запроваджуємо нові методики. Якщо раніше в цій структурі не було змоги реалізувати сучасні проекти, тепер експерти інституту залюбки беруться за їхнє впровадження.
Щоб запровадити в системі освіти швидкі й ефективні зміни, не потрібно щось вигадувати.
Корисний досвід Польщі
Багато країн запозичують фінську або сінгапурську моделі освіти — їх вважають найкращими у світі. Серед європейських однією з прогресивних вважається польська система. Тож українські освітяни впродовж року активно переймали досвід колег-сусідів: відвідували школи й гімназії, реалізовували спільні проекти, зокрема «Підтримка реформи освіти в Україні». Нещодавно експерти Міністерства національної освіти Польщі завітали до нашого профільного відомства, щоб підбити підсумки співпраці.
Важливим аспектом стали питання децентралізації системи освіти та фінансування шкіл, а також нові стандарти навчання. «Децентралізація полягає в переході від жорсткої моделі управління до більш гнучкої, де певні компетенції переходять на місцевий рівень, — розповідає експерт Ліліана Заєнтецька. — Тож фінансування відбувається частково з державного бюджету, частково з міського. Адже набагато легше органам місцевого самоврядування скеровувати кошти на потреби освітніх закладів. Наш досвід показав, що така поєднана система найефективніша. Також важливий момент, що гроші йдуть за учнем. Незалежно від того, чи дитина навчається в державній школі, чи у приватному закладі, їй передбачено відповідну кількість коштів».
Не слід забувати про педагогічний нагляд за діяльністю цих шкіл. Держава визначає мінімальну та максимальну кількість годин на тиждень, кількість класів, мінімальний рівень обладнання шкіл, рівень кваліфікації вчителів і принципи оцінювання учнів, особливо у старшій школі. Також держава затверджує програмні основи і розробляє навчальні програми, а на рівні органів самоврядування приймають рішення про стандарти організації та роботу освітніх закладів.
Так, програмна основа повинна бути єдиним державним документом, переліком вимог, а система ЗНО має перевіряти, наскільки школи справляються з цим завданням.
«Програмна основа має лінійний характер щодо змісту: вміння учня повинні збільшуватися, поступово ставати складнішими, — пояснює фахівець Центру розвитку освіти Республіки Польща Анджей Ясінський. — Скажімо, лише раз під час навчання учні мають дізнаватися, які природні засоби і багатства має їхня країна. А вже на наступних етапах — як ці багатства впливають на різні сфери життя». За словами польського експерта, школи мають повну свободу визначати, в який саме період навчання реалізувати ці завдання. Відповідно до цього навчальні заклади розробляють власні програми, але наприкінці певного етапу повинні звітувати, як їх виконали.
«Ми вдячні польським колегам за корисний досвід, важливі рекомендації для успішного реформування вітчизняної системи освіти, — резюмує заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. — Адже ми серйозно доопрацювали новий базовий закон «Про освіту», який передбачає істотні зміни, зокрема запровадження 12-річного навчання. А також працюємо над новим законом «Про загальну середню освіту».
Насамкінець. Як показує практика та опитування вчителів, слід не лише законодавчо запроваджувати зміни, а й широко інформувати суспільство про ті чи ті нововведення, вести роз’яснювальну роботу серед директорів шкіл та педагогів. Адже жодна реформа не буде ефективною, якщо на місцях її сприйматимуть негативно.
До магістратури — через ЗНО
Інна Ковалів, Урядовий кур’єр, 10.02.2016
Освітяни створюють опорні школи й долають корупцію в університетах на різних етапах навчання
Учора в Будинку уряду під час брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів про розвиток освітянської галузі в 2016 році. «Один із головних проектів на цей рік — створення мережі так званих опорних шкіл, — наголосив він. — Адже ми говоримо не про закриття навчальних закладів, а про належну мережу шкіл. І в контексті ухвалення нового базового закону про освіту ми переходимо до профільної школи.
Тобто кожне найменше село матиме початкову школу, а для навчання школярів у профільних старших класах буде створено опорні школи з належним устаткуванням кабінетів, з відповідним кадровим складом. Відтак на опорні школи в бюджеті закладено 200 мільйонів гривень.
Утім, це не основні кошти. Зокрема ведемо переговори зі Світовим банком, маємо пропозиції від уряду Німеччини на придбання відповідного шкільного обладнання тощо. У контексті виконання цієї програми уряд уперше надав 650 мільйонів гривень на придбання шкільних автобусів. Передбачається, що додаткові 600 мільйонів гривень на це спрямують місцеві бюджети».
Кримчанам — квоти під час вступу
За словами міністра, у цьогорічному бюджеті значно збільшено видатки на освіту. Так, порівняно з минулим роком суму на наукові дослідження збільшено на 40%, держзамовлення для вишів — на 17%, для коледжів і технікумів вони зросли на 38%, освітня субвенція для шкіл — більш ніж на 1 мільярд гривень, а фінансування Українського центру оцінювання якості освіти та проведення ЗНО збільшено на 16%, що дало змогу переоснастити його та успішно готуватися до нової вступної кампанії.
Поступово вдосконалюється й законодавча база з питань науки і освіти. Торік ухвалено закон про науку та наукову діяльність, що сприятиме розвитку наукової сфери, інтеграції науки й освіти. У стані розробки і законопроект «Про інноваційну діяльність». На розгляд депутатів подано три важливі законопроекти: «Про освіту», «Про професійну освіту», а також «Про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян», що по суті стосується кримчан. «Ви знаєте, що ми не визнаємо жодних документів, де стоять печатки окупаційної влади, — каже Сергій Квіт. — Тому цей законопроект передбачає право Міносвіти визнавати не дипломи, а кваліфікації випускників шкіл, які хочуть вступати до українських університетів. Водночас цей законопроект надасть квоти для кримчан під час вступу до вишів».
Міністр наголосив, що торік профільне відомство спростило навчальні програми для школярів, оновило зміст і стандарти середньої освіти, вперше провело відкритий онлайн-конкурс підручників, збільшило кількість годин на вивчення англійської мови, запровадило обов’язкову державну підсумкову атестацію з іноземної, новий Перелік галузей знань і спеціальностей для вищої школи тощо. Попри те, Міністерство оптимізує мережу вищих навчальних закладів. Скажімо, за словами міністра, свою діяльність припинили 90 вишів і філій, котрі не надавали студентам належної якості. Водночас МОН працює над створенням нового університету. «Наше міністерство спільно з Академією наук України створює фізико-технічний заклад вищої освіти, де основна бакалаврська програма базуватиметься на основі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а магістерські й докторські програми будуть створені на базі багатьох академічних інститутів», — зазначив пан Квіт.
Плагіат виявлять миттєво
Про новації у галузі вищої освіти повідомила перший заступник міністра Інна Совсун. «Імплементація закону про вищу освіту — приклад того, що реформу не здійснюють за один рік, — сказала Інна Романівна. — Адже треба не лише змінити законодавство, а й усталені практики та підходи, закріплені роками в університетах». Тож найважливішими нововведеннями посадовець назвала розширення автономії вишів, спрощення процедури визнання іноземних дипломів, спрощення умов академічної мобільності для викладачів і студентів, скасування типових штатних нормативів, завдяки чому виші самостійно формуватимуть кадрову політику.
Вагомим кроком стало надання університетам фінансової автономії — виші можуть накопичувати власні кошти на банківських рахунках. Натомість Міносвіти вимагає від університетів більшої відповідальності — зобов’язує виші оприлюднювати фінансову звітність на своїх сайтах. Також профільне відомство веде активну боротьбу з плагіатом. Один із механізмів — розміщення дисертацій онлайн, а в перспективі планують створити єдиний національний репозитарій, де міститимуться всі роботи, а за допомогою відповідного програмного забезпечення можна буде миттєво здійснити перевірку на плагіат.
Ще одним важливим зрушенням в системі вищої освіти стане запровадження вступних іспитів до магістратури у вигляді ЗНО. «До цього пілотного проекту, який ми розробляємо разом з американськими колегами, вже приєдналися близько 10 університетів, — розповідає Інна Совсун. — Це буде великим кроком забезпечення прозорості вступу до магістратури». У відомстві впевнені, що такий крок започаткує нові підходи в боротьбі з корупцією не лише під час вступу до університетів, а й на інших етапах
